Добровільні об’єднання.
Згідно
з чинним законодавством в Україні можуть створюватися і функціонувати 2 типи
об’єднань підприємств та організацій:
1)
добровільні;
2)
інституціональні.
Підприємства
(організації, фірми) мають право на добровільних засадах об’єднувати свою
науково-технічну, виробничу, комерційну та інші види діяльності, якщо це не
суперечить чинному антимонопольному законодавству.
Асоціації – найпростіша форма договірного об’єднання
підприємств (фірм, компаній, організацій) з метою постійної координації господарської діяльності.
Асоціація
не має права втручатися у виробничу та комерційну діяльність будь-якого з її
учасників (членів);
Корпорації – договірні об’єднання суб’єктів господарювання на
засаді інтеграції їхніх
науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів. З
делегуванням окремих повноважень для централізованого регулювання діяльності
кожного з учасників.
Консорціуми – тимчасові статутні об’єднання промислового й банківського капіталу для досягнення
загальної мети. Учасниками консорціуму можуть бути
державні та приватні фірми, а також окремі держави.
Концерни – форма статутних об’єднань підприємств (фірм), що
характеризується єдністю
власності й контролю. Після створення концерну суб’єкти
господарювання втрачають свою самостійність, підпорядковуючись потужним
фінансовим структурам.
Картелі – договірне об’єднання підприємств (фірм) переважно однієї галузі
для здійснення спільної комерційної діяльності – регулювання збуту виготовленої продукції;
Рис.
3.1. Форми добровільних об’єднань підприємств (фірм, компаній) та організацій.
Синдикати – організаційна форма існування різновиду
картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через
створюваний спільний збутовий
орган або збутову мережу одного з учасників об’єднання.
Так само може здійснюватись закупівля сировини для всіх учасників синдикату.
Така форма об’єднання підприємств є характерною для галузей з масовим
виробництвом однорідної продукції.
Трести – монополістичне об’єднання підприємств, що раніше
належали різним підприємствам, в єдиний виробнично-господарський комплекс. При
цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну й господарську
самостійність оскільки інтегруються всі напрямки їхньої діяльності.
Холдинги (холдингові
компанії) – специфічна організаційна
форма об’єднання капіталів: інтегроване товариство, що безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а
використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших
підприємств, які є учасниками концерну або іншого
добровільного об’єднання. Завдяки цьому холдингова компанія здійснює контроль
за діяльністю таких підприємств.
Об’єднувані
у холдингу суб’єкти мають юридичну й господарську самостійність. Проте право
вирішення основних питань їхньої діяльності належить холдинговій компанії.
Фінансові групи – об’єднання юридично та економічно самостійних
підприємств (фірм) різних галузей н/г. На відміну від концерну на чолі
фінансових груп стають й або кілька банків, які розпоряджаються капталом
підприємства (фірм, компаній), що входять до складу фін. групи, координують усі
сфери їхньої діяльності.
Нині
основними формами добровільних об’єднань підприємств (фірм, компаній) дедалі
більше стають концерни, корпорації, та фінансові (промислово-фінансові) групи.
|