Тема 4. Фінансова діяльність малого підприємства

1)Фінансові ресурси малого підприємства: стан та джерела формування

Фінанси - це загальний термін, який застосовується до грошових активів, що використовуються інвесторами з метою отримання прибутку.

Фінанси - це гроші (банкноти, монети), цінні папери (акції, облігації, векселі), кредити

Фінансова діяльність малих підприємств вирішує такі завдання:

• визначення політики цін;
• планування доходів і витрат;
• організація фінансового менеджменту.

ПОЛІТИКА ЦІН.

== Ціна товару = Собівартість товару + Прибуток

== Методи визначення ціни товару

• Відповідно до середніх цін на ринку;
• Відповідно до ціни товару-аналога

ПЛАНУВАННЯ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ.

Дохід - це сукупна виручка підприємця за звітний період.

Прибуток = Дохід - Витрати.

Прибуток малого підприємства доцільно розглядати як компенсацію підприємцю за успішне здійснення фінансових та управлінських операцій, вдале застосування маркетингових прийомів.

В реальних умовах української економіки суб’єкти малого підприємництва не можуть отримати надприбутки, що виникають як результат перевищення підприємницького прибутку над його середнім значенням на ринку. При низькій платоспроможності значної частини населення можна говорити хіба що про диференціацію підприємницької діяльності, що дає змогу отримувати незначний прибуток за фінансової незалежності малого підприємства.

За джерелами інвестування фінанси поділяють на

• власні фінансові ресурси суб’єктів малого бізнесу та сімейні позики.
• банківські кредити.

 Як система економічних відносин фінанси об’єктивно поділяються на дві сфери:

• державні фінанси (резерви НБУ, бюджет КабМіну) - ДФ
• фінанси підприємств (корпоративний сектор). - ФП

Між ДФ і ФП існує прямий зв'язок - чим більший обсяг прибутку, тим більш значну його частину можна спрямувати до бюджету й на розширення виробництва, тим вищою буде ефективність виробництва і врешті-решт маса самого прибутку. Суб’єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвитку підприємництва.

Фінанси суб’єктів малого бізнесу мають такі принципи організації:

• жорстка централізація фінансових ресурсів,

що забезпечує їхню концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності;

• фінансове планування,

що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів суб’єктів господарювання та основні напрями їх використання;

• формування фінансових резервів,

що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон’юнктури;

• безумовне використання фінансових зобов’язань перед партнерами.

== Початкове формування ресурсів малого бізнесу відбувається під час заснування підприємств, коли утворюється статутний фонд.

== Його джерелами залежно від організаційно-правових форм господарювання є: пайові внески, акціонерний капітал, надходження від асоціацій.

Статутний фонд характеризує обсяг грошових коштів (основних і оборотних), інвестованих у процес виробництва, де функціонують основні і оборотні фонди.

Організація фінансових відносин суб’єктів малого бізнесу базується на формуванні й русі фінансових ресурсів цих суб’єктів, їх ефективному використанні. На жаль, вітчизняна економічна наука до цього часу ще не має загальноприйнятої точки зору щодо терміна "фінансові ресурси”.

За визначенням М.Я.Коробова, "фінансові ресурси підприємств - це грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу й використовуються у статутних цілях підприємств”.

Таким чином, фінансові ресурси підприємницьких структур - це грошові доходи та надходження, що перебувають у розпорядженні суб’єктів господарювання і призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат на розширене відтворення та економічне стимулювання працівників.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних та прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку та надходження грошових коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

Фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їхнього формування.

До першої групи слід віднести доходи та надходження, які утворюються за рахунок власних та прирівняних коштів.

Доходи: прибуток від основної діяльності; прибуток від виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та інші цільові доходи; прибуток від фінансових операцій; прибуток від будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом; інші види доходів.

Надходження: амортизаційні відрахування; виручка від майна, що вибуло; непоточні пасиви; цільові надходження (плата за утримання дітей тощо); мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; пайові та інші внески членів трудового колективу; інші види надходжень.

До другої групи відносяться кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку (або оборотні активи), а саме: продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитні інвестиції.

До третьої групи слід віднести надходження коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу. До таких джерел відносяться: фінансові ресурси, що формуються на пайових засадах; страхове відшкодування ризиків; фінансові ресурси, що надійшли від концернів, асоціацій тощо; дивіденди та проценти за цінні папери інших емітентів; бюджетні субсидії, інші види ресурсів.

Основними напрямами державної політики щодо підтримки малого бізнесу, ефективного використання фінансів на найближчу перспективу, на нашу думку, повинно бути:

• створення відповідної нормативно-правової бази, яка б забезпеч-чувала ефективний розвиток підприємницької діяльності, сприяла б ефективному формуванню та використанню фінансів малого бізнесу;
• розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій;
• удосконалення механізмів оподаткування, кредитування та страхування малого бізнесу;
• забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого бізнесу (лізинг, франчайзінг та інші);
• розробка та впровадження механізму стимулювання комерційних банків, які б надавали пільгові кредити малим підприємствам, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних напрямах;
• удосконалення та спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств.

Реалізація цих та інших заходів сприятиме розвитку малого підприємництва, прискоренню процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів цього сектора економіки, поступової легалізації тіньового капіталу.

2)Організація бухгалтерського обліку на малих підприємствах.

Бухгалтерський облік на малих підприємствах базуєть­ся на єдиних методологічних принципах, встановлених Поло­женням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 3 квітня 1993 р.

Мале підприємство самостійно обирає форму бухгалтерсь­кого обліку, виходячи з потреб свого виробництва і управлін­ня, їхньої складності та чисельності працівників.

Підприємствам, що зайняті у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри, пе­редбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування і пос­тачальницько-збутових видів діяльності можуть викорис­товувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

Виходячи з потреб виробництва й управління, мале підпри­ємство може пристосовувати регістри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки своєї роботи з дотриманням вимог:

- єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);

- взаємозв'язок даних аналітичного і синтетичного обліків;

- суцільне відображення всіх господарських операцій в регістрах обліку на підставі первинних облікових документів;

- накопичення і систематизація даних первинних докумен­тів у розрізі показників, необхідних для управління і контролю за господарською діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання бухгалтерської звітності та декларації з оподаткування.

Початковим етапом бухгалтерського обліку на малому підприємстві є суцільне документування всіх господарських операцій. Малі підприємства для документування операцій можуть використовувати типові міжвідомчі форми первинної облікової документації та відомчі форми.

Другим етапом обліку є:

- реєстрація відомостей, відображених у первинних доку­ментах, у застосовуваних регістрах бухгалтерського обліку;

- складання фінансової звітності;

- використання даних бухгалтерських регістрів для одер­жання іншої інформації, яка необхідна для самого підприєм­ства і зовнішніх користувачів.

Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосо­вуватися за двома видами:

- проста форма (без використання регістрів обліку майна малого підприємства);

- форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Проста форма бухгалтерського обліку.

Малі підприємства, які здійснюють не більше 100 госпо­дарських операцій на місяць, не мають виробництва продукції і робіт, пов'язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку.

При простій формі обліку реєстрація первинних обліко­вих документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату

ведуться в одному бухгалтерському регістрі — Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1.

Поряд з Книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків з оплати праці з працівниками і бюджетом по прибутковому податку мале підприємство веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.

Книга обліку господарських операцій (форма № К-1) містить усі застосовувані малим підприємством бухгалтерські рахунки, є комбінованим регістром аналітичного і синтетич­ного обліку, на підставі якого є можливість визначити наявність господарських засобів та їх джерел на визначену дату і скласти бухгалтерську звітність.

Книга має бути прошнурована й пронумерована. На останній сторінці зазначається кількість пронумерованих сто­рінок, що засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера, а також печаткою.

Книга відкривається записами сум залишків на початок року (початок діяльності підприємства) за кожним видом засобів і джерел.

У графі 3 "Зміст операції" в хронологічній послідовності позиційним способом відображуються на підставі первинних документів всі господарські операції поточного місяця.

Суми по кожній операції, зареєстрованій у Книзі, відобра­жуються методом подвійного запису одноразово у графах "Дебет" і "Кредит" рахунків обліку відповідних видів коштів та їх джерел.

Оборотна відомість використовується для складання бух­галтерського балансу.

Для малих підприємств порядок ведення обліку за скороченою журнально-ордерною формою (8 журналів-ордерів) (табл. 4.6 затверджено Інструкцією Мінфіну від 6 червня 1960 р.

Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, переві­ряють як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображених у них операцій. Прибуткові ордери звіряють з рахунками, що до них належать, транспортними докумен­тами, прийомними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляють з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання матеріалів, здані складами-відправниками, з примірниками тих же нак­ладних, що надійшли зі складів-одержувачів, лімітні картки і вимоги відзначають у реєстрах видачі тощо.

Далі документи таксують за допомогою машин, тобто зазначені в них матеріали оцінюються за твердими обліковими цінами.

По кожному реєстру зданих документів після їх таксування підраховують обороти надходження або витрат матеріалів у розмірі номенклатурних груп.

На малих підприємствах підсумки підрахунків можна відображати в накопичувальних відомостях, групових оборот­них відомостях. Обробляти документи можна на комп'ютерах.

Для обліку надходження й використання виробничих запасів використовують такі синтетичні інвентарні субрахунки рахунка № 20 "Запаси":

№ 201 "Сировина і матеріали"

№ 203 "Паливо"

№ 205 "Будівельні матеріали"

№ 207 "Запасні частини"

№ 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення"

№ 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

№ 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та ін.

У зв'язку з виникненням різних господарських операцій стосовно обліку виробничих запасів слід враховувати також:

- знос малоцінних та швидкозношуваних предметів;

- переоцінку товарно-матеріальних цінностей;

- заготівлю і придбання матеріальних цінностей;

- транспортно-заготівельні витрати.