Нещодавно на сайті журналу "Тиждень" пролунали серйозні вислови: "У світі інтернету – нова хвиля ірраціонального ентузіазму. Інвесторам слід остерігатися". 

Через певний час після того, як дотком-бум перетворився на видовищний крах 2000 року, на бамперах автівок у Кремнієвій долині почали з’являтися наліпки такого змісту: «Дай, Боже, ще хоч одну бульбашку!» Сьогодні це побажання здійснюється. Порівняно з рештою Америки Кремнієва долина на підйомі. Знову є попит на корпоративних шеф-кухарів, офісна рента зашкалює, а плата за талант у модних IT-галузях сягає голлівудських висот. І це не дивно, коли зважити, в які суми оцінюють інтернет-компанії.

Facebook і Twitter не котируються на біржі, але на ринку поза нею їх оцінюють майже в $76 млрд (більше, ніж Boeing чи Ford) та $7,7 млрд відповідно. Минулого тижня LinkedIn, соціальна мережа для фахівців, повідомила, що сподівається бути оціненою в $3,3 млрд під час первинного розміщення акцій (ІРО). Наступного дня Microsoft оголосив про купівлю Skype, онлайнової служби теле- та голосового­зв’язку, за мало виправдану суму – $8,5 млрд, що вдесятеро більше, ніж торішній обсяг продажів придбаної фірми, та в 400 разів за її операційний прибуток. У всі ці компанії – потужні бренди, які мають клієнтів у цілому світі. Ціни стартапів на приватному ринку видаються ще більш роздутими: наприклад, Color, соцмережу для поширення фотографій, оцінили, за деякими даними, у $100 млн, хоча її послуги ще не пройшли тестування. Те саме стосується й усього, що пов’язане з КНР. Інвестори кинулися купувати акції Renren – «китайського Facebook» – та інших тамтешніх інтернет-гігантів, які котируються на американських фондових біржах.

Те саме, та не зовсім

Отже, історія справді ось-ось повториться? Незгодні з цим вказують, що хай-тековий ландшафт зазнав помітних змін від часу останньої інтернет-бульбашки. Тоді, наприкінці 1990-х, іще мало хто цілком присвячував свою діяльність «світовому павутинню», а сьогодні налічують уже 2 млрд мережан, причому чималий відсоток припадає на такі величезні ринки, як Китай. Років 10 тому ультрашвидкісний широкосмуговий зв’язок був рідкістю, а сьогодні він повсюди. Тоді багато молодих компаній (пригадайте Webvan і Pets.com) мали колосальні амбіції та мізерні доходи, а сьогодні такі зірки інтернет-бізнесу, як Groupon (пропонує користувачам онлайнові купони на знижки) та Zynga (розробник соціальних ігор), показують феноменальні обсяги збуту й уже мають пристойні прибутки.

Крім того, прихильники думки, що «цього разу все інакше», зазначають: у 1990-х бульбашка роздулася лише після того, як численні інтернет-фірми розмістили акції на біржі, а наївні інвестори накрутили ціну своїх паперів до божевільних висот. Цього разу на первинне розміщення акцій пішло менше компаній (хоча їхня кількість, очевидно, зросте). До того ж немає сигналів про такий поширений маніакальний ажіотаж у світі високих технологій, як минулого разу: біржовий індекс NASDAQ, що служить індикатором стану високотехнологічної промисловості, останнім часом зростає, але йому ще далеко до пікового значення, зафіксованого в березні 2000 року.

В одному оптимісти мають рацію: цього разу ситуація таки інша, хоч і не через те, що цикл крахів і злетів якимось дивом зник. Відмінність у тому, що хай-текова бульбашка, яка от-от сформується, виростає здебільшого непомітно на приватних ринках (private markets) і має глобальний характер, чого бракувало попередниці.

Роздувають її передусім багаті «інвестори-янголи», причому деякі з них збили собі статок під час ІРО-буму кінця 1990-х. Наростивши фінансові м’язи, тепер вони борються один з одним за пакети акцій стартапів. У деяких випадках ці бізнесмени нехтують старанністю, аби лиш випередити інших. Коли йдеться про вкладання у старші компанії на кшталт Facebook та більші інтернет-фірми, приватні комерційні структури та очолювані банками фонди, які полюють на прибутки в млявому інвестиційному середовищі, нині становлять конкуренцію традиційним венчурним капіталістам. Одягнені з голочки і взуті в шикові штиблети від Gucci, ці королі купівлі підприємств за рахунок кредитів можуть бачитися витонченішими знавцями ринку, ніж офіціантки, які придбавали акції компаній світової мережі десятиліття тому, але чимало нових гравців тямлять у технології не більше за інвесторів-аматорів.

Крім того, теперішній бум має ширші горизонти, ніж попередній. За деякими даними, його призвідниками стали російські інвестори. Skype народився в Естонії. Фінська компанія Rovio, яка створила популярну серед користувачів смартфонів гру «Розлючені птахи» (Angry Birds), нещодавно залучила вкладення обсягом у $42 млн. А є ще й Піднебесна. Renren та відеопортал Youku – «китайський YouTube» – нібито пропонують інвесторам шанс заробити на карколомному зростанні економіки КНР і дедалі ширшому впливі інтернету на комерцію та суспільство. Тамтешні онлайнові стартапи нерідко оцінюють у $15–20 млн на перших етапах фінансування – значно вище, ніж компанії такого роду в Штатах.

Ці відмінності спричиняють вагомі наслідки. По-перше, сформована на private markets бульбашка може вирости до помітних розмірів до моменту виходу на відкритий ринок. Facebook може повторити злет Google, а LinkedIn – виявитися компанією з досить солідним доходом. Однак за ними піде набагато менш потужний ескорт наслідувачів, а ціни буде накручено через недоладні дії «інвесторів-янголів».

Піна, збита на китайському інтернет-ринку, може також замилити очі вкладникам капіталу в інших країнах і призвести до нереалістичних оцінок. Саме Піднебесна здатна стати тією голкою, яка зрештою проколе бульбашку. Мало хто з інвесторів, які кинулися купувати акції її компаній, задумується над політичним ризиком, на який останні наражаються через дражливість свого онлайн-контенту. Наступ на відому інтернет-фірму або фінансовий скандал може відлякати охочих робити вливання і спричинитися до масивнішого скидання цінних паперів, ніж раніше.

А що буде, коли впадуть янголи?

Коли пощастить, теперішня бульбашка завдасть менше шкоди, ніж попередня. У 1990-х роках ейфорія довкола світового павутиння призвела до драматичного накручування вартості телекомунікаційних фірм, які створювали для нього інфраструктуру. Коли обвалилися ціни на інтернет-компанії, інвестори телекомів теж постраждали. Наразі немає ознак, що такі побічні ефекти можливі й нині. Однак глобалізація індустрії мережі сигналізує: багато хто піддасться спокусі погратись акціями й таким чином посилить крах.

Коли ж це станеться? The Economist попереджав і про останню інтернет-бульбашку, і про крах американського ринку нерухомості задовго до їх настання. Нечасто буває так, що ірраціональний ентузіазм швидко поступається місцем раціональному скептицизмові. Тож деякі ставки, зроблені на стартапи, виправдають себе. Але інвесторам слід із великою обережністю вибирати компанії для фінансових вливань: їм не доводиться розраховувати просто на те, що хтось інший згодом заплатить навіть більше. І їм, можливо, захочеться наклеїти іншу наліпку на бампер своєї автівки: «Дякую, Боже! А тепер дай мені мудрості продати, поки не пізно».

Facebook і Twitter не котируються на біржі, але на ринку поза нею їх оцінюють майже в $76 млрд (більше, ніж Boeing чи Ford) та $7,7 млрд відповідно

Microsoft придбав Skype за мало виправдану суму – $8,5 млрд, що вдесятеро більше, ніж торішній обсяг продажів придбаної фірми, та в 400 разів за її операційний прибуток.

Джерело: матеріал друкованого видання № 20 (185) від 19 травня «Український тиждень». Режим доступу: http://tyzhden.ua/Economics/22907